Три роки в пошуках справедливості.

Працюю викладачем, маю 40 років стажу і мізерну пенсію, основний розмір якої становить 804 грн.

У 2006р. я змушена була оформити пенсію за вислугу років. Обставини склалися так, що уже через 6 днів я повернулася працювати викладачем. За ці дні пенсійний фонд (ПФ) повинен був нарахувати мені пенсію, але нарахування були за 2 місяці. За вказівкою інспектора ПФ я в повному обсязі повернула всі нараховані мені кошти на рахунок ПФ. Більше жодних виплат за ці 6 днів я не отримувала.

У 2012р. я звернулася до ПФ для призначення пенсії за віком. Інспектор ПФ не надала ніяких відомостей щодо моєї майбутньої пенсії, порушуючи п. 36 Постанови Правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-1. Вона запевняла, що розмір моєї пенсії буде набагато більший, коли я напишу заяву про перевід із пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Довірившись їй, я написала цю заяву під її диктовку. Це призвело до того, що моя пенсія зменшилась майже вдвічі, бо показник середньої заробітної плати залишився незмінним із моменту оформлення пенсії за вислугу років.

Так як ПФ не вчинив дій по виплаті пенсії за вислугу років (за 6 днів у 2006р.) і я не отримала пенсійних платежів за цей період, то правові наслідки призначення пенсії за вислугу років у 2006р. не відбулись.

Таким чином, я хотіла б добитися нарахування пенсії за віком із використанням нового показника середньої заробітної плати (за 2011р., а не за 2006р.), оскільки я на пенсії у 2006р. фактично не перебувала і пенсійних виплат не отримувала.

Ось уже три роки намагаюся добитися правди. Зверталася в різні інстанції. Відповіді були різні, але результат один: 40 років важкої праці вчителя нічого не варті, якщо зароблена пенсія становить менше прожиткового мінімуму.

Буду вдячна всім, хто підтримає мене в пошуках справедливості.